Аметов Решат Мідатович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Аметов Решат Медатович)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Решат Мідатович Аметов
крим. Reşat Medat oğlu Ametov
Народився 24 січня 1975(1975-01-24)
Сімферополь, Українська РСР, СРСР
Помер 15 березня 2014(2014-03-15) (39 років)
Земляничне, Білогірський район, Автономна Республіка Крим, Україна
·Різана рана
Поховання Сімферополь
Країна  СРСР
 Україна
Конфесія іслам
Нагороди
Герой України Орден «Золота Зірка»

Аме́тов Реша́т Міда́тович (крим. Reşat Medat oğlu Ametov; 24 січня 1975, Сімферополь, Українська РСР, СРСР — 15 березня 2014, Земляничне, Україна[1]) — кримськотатарський активіст, що був закатований невідомими поблизу Білогірська під час анексії Криму Росією. Перший громадянин України, убитий внаслідок російської агресії проти України.[2][3][4] Герой України (2017, посмертно)[5].

Життєпис[ред. | ред. код]

Мешкав із сім'єю в Сімферополі, мікрорайон Мар'їне.[6]

Не був політично активний, проте, за словами родини, останнім часом він захоплювався ідеями Махатми Ганді про мирні протести і відмову від насилля.[7]

28 лютого 2014 року написав на своїй сторінці Facebook:[7]

«Орієнтовно в понеділок вийду до Ради міністрів. Стоячий протест. А вам слабо?»
Оригінальний текст (рос.)
«Ориентировочно в понедельник выйду к Совету министров. Стоячий протест. А вам слабо?»

3 березня 2014 року о 7:30 Решат Аметов вийшов з дому. Рідні не знали його намірів, знали що він взяв з собою паспорт, картку на отримання грошей за народження дитини і припускали, серед іншого, що він міг піти у військкомат.[8] Після того, як чоловік довго не виходив на зв'язок, дружина зателефонувала йому о 12 годині сама, однак мобільний телефон був вимкнений.[9] Пізніше з'ясувалося, що він брав участь у мирному протесті проти окупації Криму російськими військами на Площі Леніна Сімферополя. Він півтори години стояв на одному місці навпроти будівлі Ради міністрів Криму,[7] захопленої російськими спецпризначенцями кількома днями раніше.[10] Відповідав на запитання журналістів, які до нього підходили, але загалом його протест був мовчазним.[11][10] За повідомленням Харківської правозахисної групи, він тримав український прапор, Ескендер Барієв же повідомляв, що прапора не було видно на відео.[11] Викрадення Решата Аметова зафіксували камери:[7] троє людей з так званих «загонів самооборони Криму» підійшли до нього, вивели з площі, скрутили, посадили в автомобіль і повезли його у невідомому напрямку.[7][11][12][10] Двоє чоловіків у військовій формі, які заштовхували Аметова в автомобіль, швидше за все належали до «Самооборони Криму», бо не мали зброї, не носили маски і їхня форма була схожа на ту, що використовувала «Самооборона Криму». На відео було видно, що викрадення Аметова відбувалося в кількох метрах від людини з червоною пов'язкою на руці — такі пов'язки носили члени «загонів самооборони», які діяли узгоджено з російськими військами вторгнення в Крим. Четвертий чоловік стояв поряд із автомобілем, потім обійшов його і сів на переднє пасажирське місце перш ніж машина рушила.[13] Після цього на зв'язок Решат більше не виходив.

15 березня Аметова було знайдено мертвим у селищі Земляничне Білогірського району, за 60 км від Сімферополя.[12][11] На тілі чоловіка були численні ознаки катування, голову було обв'язано скотчем, очі були виколоті, а поряд з ним лежали наручники.[12][11] Причиною смерті було назване ножове поранення в область ока.[13][6][14]

18 березня Решата Аметова поховали на міському кладовищі Сімферополя Абдал. Через його смерть сиротами лишилися троє дітей.[12]

Розслідування[ред. | ред. код]

Українське[ред. | ред. код]

У вересні 2019 року Національна поліція України та прокуратура АРК оголосили про підозру у викраденні Аметова Євгену Скрипніку (керівнику групи «кримської самооборони», відставнику Збройних сил Росії) та двом його підлеглим: Олександру Руденку та Олександру Баглюку. Усіх трьох підозрюваних оголошено в міжнародний розшук[15][16].

Російське[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
"Кримські кати і катівні" — Центр журналістських розслідувань для "Слідство.Інфо" // Громадське Телебачення, 16 липня 2014
Who Killed Rishat Ametov? — Unreported World Shorts // Channel 4, 18 травня 2015

18 квітня 2014 року Сергій Аксьонов на прес-конференції заявив, що представники «кримської самооборони» непричетні до вбивства Решата Аметова.[17]

1 грудня 2014 року Рефат Аметов, брат Решата Аметова, повідомив, що розслідування призупинене, оскільки не можуть знайти вбивць. При цьому, особи, які брали участь у викраденні, були встановлені, але вже відпущені.[18] Приблизно у 2015 році Рефат розповідав, що слідчі допитували людей, які викрали Решата й відпустили їх: «Там все так влаштоване, що в них є алібі, що вони цього не робили. Ці люди обзавелися адвокатами. Все красиво зроблено».[13]

Незалежне[ред. | ред. код]

16 липня 2014 року Слідство.інфо оприлюднило матеріал «Кримські кати і катівні» Центру журналістських розслідувань. В ньому було показано фото і відео, зняте після обряду омивання тіла Решата Аметова. Сліди катувань на тілі підтверджують тяжкість злочину: ребра зламані, у кількох місцях — глибокі рани та опіки. За попереднім висновком судмедекспертів, смерть настала внаслідок удару в око гострим предметом.[19][20]

У травні 2015 року Channel 4 оприлюднив короткометражний ролик Who killed Rishat Ametov?, в якому серед іншого вказував на те, що відеозапис викрадачів крупним планом може бути знайдений у оператора, який з кількох метрів знімав викрадення.[13]

Управління Верховного комісара ООН з прав людини в своїй доповіді 2016 року класифікувало факт убивства Решата Аметова як страту без належного судового розгляду.[21]

Опис від громадських діячів[ред. | ред. код]

У 2017 році журналіст Айдер Муждабаєв повідомив, що убитому відрізали геніталії, викололи очі. Він також сказав, що убивці закопали Решата біля кримськотатарського селища так, щоб було видно частину тіла й голову. Зробили це для залякування.[22] В 2019 році Муджабаєв повідомив, що Решату ще живому виколупували хребет.[23]

У 2019 році віце-президент Всесвітнього Конгресу кримських татар Ленур Іслямов також повідомив, що Решату вийняли хребет, відрізали статеві органи і викололи очі.[3]

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

Нагородні атрибути звання Герой України

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Як інформацію про смерть вказано дату та місце знайдення тіла. Точнішої інформації щодо загибелі Аметова немає.
  2. Порошенко присвоїв звання Героя України закатованому в Криму Решату Аметову. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019. 
  3. а б Решат Аметов совершил подвиг — брат первой жертвы оккупации Крыма. ATR (телеканал). 04 березня 2019 11:32. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 1 серпня 2019. 
  4. Цензор.НЕТ. Три года назад погиб первый украинец, убитый агрессорами РФ, вторгшимися в Украину. Цензор.НЕТ (рос.). Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019. 
  5. а б Указ Президента України від 18 травня 2017 року № 134/2017 «Про присвоєння Р.Аметову звання Герой України»
  6. а б Пять лет назад похитили и запытали до смерти крымскотатарского активиста Решата Аметова. Настоящее Время (рос.). Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019. 
  7. а б в г д Є відео, як закатованого татарина, викрадали з пікету проти окупації Криму. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019. 
  8. Появилось видео похищения крымского татарина, которого позже нашли замученным. Центр журналистских расследований (ru-RU). 27 березня 2014. Процитовано 27 серпня 2019. 
  9. Установлена личность мужчины, тело которого со следами пыток нашли в Крыму (рос.). «Сегодня». Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014. 
  10. а б в Halya Coynash, Savagely tortured to death for the Ukrainian flag in Russian-occupied Crimea and Donbas [Архівовано 22 серпня 2019 у Wayback Machine.](англ.) // Харківська правозахисна група, 23 серпня 2019
  11. а б в г д «Решат Аметов – символ борьбы 2014 года в Крыму». Крым.Реалии (рос.). Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019. 
  12. а б в г Мусульмани простилися з Решатом Аметовим. «Кримськотатарське питання online». Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014. 
  13. а б в г Викрадений серед білого дня. Крым.Реалии (укр.). Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019. 
  14. Решат Аметов. В одиночку против оккупантов. Крым.Реалии (рос.). Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019. 
  15. Слідчі показали, хто з бойовиків викрав і катував кримського татарина Аметова. Українська правда. 10 вересня 2019. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 10 вересня 2019. 
  16. Полиция АРК объявила в розыск троих подозреваемых в похищении Решата Аметова. Крым.Реалии (рос.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 10 вересня 2019. 
  17. Аксенов уверяет, что "самооборона" не причастна к зверскому убийству Решата Аметова. Центр журналистских расследований (ru-RU). 18 квітня 2014. Процитовано 27 серпня 2019. 
  18. Расследование зверского убийства крымскотатарского активиста Решата Аметова приостановлено | Громадське радио. Громадське радіо (рос.). Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019. 
  19. Слідство.Інфо. Кримські кати і катівні. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019. 
  20. Расследование убийства Решата Аметова остановлено, - брат. Центр журналистских расследований (ru-RU). 4 березня 2015. Процитовано 27 серпня 2019. 
  21. ООН рассматривает убийство крымчанина Решата Аметова как казнь. Крым.Реалии (рос.). Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019. 
  22. "Кримських ватників" обманули. Зараз вони сидять у дурнях. Gazeta.ua. 22 березня 2017 13:53. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 1 серпня 2019. 
  23. Протесты в России: от равнодушия – к удушению. Українська правда. 30 липня 2019, 15:57. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 1 серпня 2019. 
  24. Президент присвоїв звання Герой України загиблому кримському татарину Решату Аметову. Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 18 травня 2017. 
  25. Президент вручив «Золоту Зірку» Героя України Решата Аметова, нагородженого посмертно, його братові [Архівовано 2 березня 2018 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 2 березня 2018
  26. Решат Аметов и Ахтем Чийгоз награждены орденами «Народный Герой Украины». Центр журналистских расследований (ru-RU). 18 листопада 2015. Процитовано 27 серпня 2019. 
  27. Ахтем Чийгоз і Решат Аметов стали Народними героями України. Іслам в Україні (укр.). Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019. 
  28. Ахтем Чийгоз і Решат Аметов стали «Народними героями України». QHA (ua). Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019. 
  29. Убитый в Крыму Решат Аметов представлен к награде "Народный Герой Украины". Центр журналистских расследований (ru-RU). 13 листопада 2015. Процитовано 27 серпня 2019. 
  30. Виступ Петра Порошенка на засіданні Конгресу США. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2014. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 175
18 травня 2017
Наступник:
Тельнов Євгеній Львович Жизневський Михайло Михайлович